Яка у гуцулів душя, така й кераміка

Яка у гуцулів душя, така й кераміка

Двісті років тому гуцульські майстри почали малювати на кераміці візерунки і наповнювати їх кольорами. З декількох ліній, хвильок і крапок зароджувався орнамент, що згодом став притаманним глиняним виробам на околицях Косова. Його вдосконалювали, вигадували нові елементи, робили більш детальним, переносили на нього свій побут, рослинність і особливу гуцульську мудрість - робити усе файним. Особливо те, шо вжиткуємо кожен день. 

Процес створення косівської кераміки дуже довгий та потребує багатьох вмінь. Спершу готову, єк у нас кажуть "віроблену", глину гончар кладе на гончарне коло і надає їй потрібної форми. Тоді цей виріб зрізається дротом, його ставлять на висушку і згодом майстер поливає побілкою - це суміш білої глини та піску. 

Посуд сохне кілька годин і тоді починається найцікавіше - майстер "пише" орнаментальний малюнок писаком, спеціальним негострим цвяхом. Так виходить, що писак прорізає побілку до тла - глини, і від цього малюнок стає рельєфним, його можна відчути на дотик. Елементи орнаменту переносяться з уяви майстра й розставляються зі здобутою досвідом досконалістю. Цей процес звуть ритуванням. 

Після цього відповідні місця заповнюються червоним агнобом, який в кінцевому результаті буде червонувато-коричневим кольором на виробі. Опісля вироби випалюються у печі 10 годин при температурі 950°. 

Коли виріб відійде від печі, на нього пензлем наносять кольорові глазурі - жовту та зелену. Адже, коричневий,  жовтий та зелений (а ще зрідка синій) кольори, що притаманні косівській кераміці і вважаються її кольоровим кодом.

Майстер комбінує ці кольори так, як підказує його фантазія, а насамкінець поливає виріб прозорою глазурю, щоби він був міцний та блискучий.

Відтак настає час другого і найважнішого випалу. Залишається тільки добре розставити вироби в печі і молитися, аби там нічого не попсувалося (а таке буває часто).

Переважно створення одного виробу займає кілька місяців часу, і навіть сам майстер ніколи не знає чи вдасть той чи інший виріб таким, як планувалося. Майстри самі замішують кольори, самі роблять поливи та глазурі, мають свої фірмові відтінки, любимі кольори, які переважають на виробі та особливий почерк, який вирізняє їх з поміж інших. Орнаментика косівської кераміка в руках кожного окремого майстра виглядає по-різному. Це і робить її живою та унікальною.